Аня, Ваня і Дєніска (06.11.17.)

я так тішуся, коли до мене приходять сім'ї за зйомками першого Дня народження. Можливо, тому, що ще прекрасно пам'ятаю, як відмічала своїй дитині перший місяць, третій, півроку, рік, як готувалася й хвилювалася. Намагалася все, чого вона досягла за ті свої перші 365 днів (а в таких малюків цих перших важливих досягнень ой як багато), відмітити і запам'ятати.

А можливо тому, що прекрасно знаю, який він непростий і який він важливий цей перший рік. Для всих їх трьох і для кожного окремо. Рік величезних змін, трансформації, розвитку і росту.

І в цих карточках, карточках Першого Дня Народження, важливі і перший тортик, і перші вітання з подарунками, й перші серйозні досягнення і просто спільні фото разом... але ще, надважливе те, що поміж рядків, те, що ховається в звичайній такій але такій непростій буденності, в стосунках, які, звісно, змінилися і тепер на новому, вищому щаблі, в безумовній любові, яка віддається і отримується, і в таткових і маминих руках поряд, навіть коли тобі здається, що відбіг вже далеко щоби відчувати себе абсолютно самотійним :)