Я пам’ятаю всі свої зйомки. Більшість з них пам’ятаю в деталях. В настрої. В емоціях. Навіть в словах, які говорилися. І на крайніх обіймах теж. Незалежно від того, скільки часу пройшло. І потім, коли відкриваю коробку з книгою, перегортаю першу сторінку,- розумію, що ось вона машина часу. І не треба нічого більше робити. 
Достатньо просто листати далі...

за останні три місяці я зробила й віддала книг більше, чим за останні три роки. Сімейні, весільні, зі зйомок "в очікуванні". І, певно, повторюсь, але фотокниги - це те, що поза часом, трендами і сезонами. 

Це те, що актуальне завжди. І цінне також завжди.

здається, нарешті вдалося знайти ідеальний формат для сімейних фотокниг, 
ну і 30 розворотів у Woodskin, то фундаментально, я вважаю :) 

Вони ще чекають на неї, а я вже змогла доторкнутися, пролистати й ще раз прожити той день.
І коли в звичайному житті досить часто шкодуєш, що опція "перегорнути назад і ще раз прожити" в календарі відсутня, то в фотографічному - ті, особливі їх дні ти проживаєш знову й знову...