липень 19, 2018 00:27
20 км гротів, два палаци в Маліївцях, та філософський камінь. Хмельниччина&Поділля (червень 2018)
а тепер уяви: глушина, край цивілізації (хоча, можливо, за часів Мархоцького то було центром світу ;) ), і тут: 20 км рукотворних гротів!
в путівниках неодноразово зустрічала інфо, що вони є чи найдовшими такими в Європі. Але навіть коли й не так. Вражають розмах і масштаб, вражає сама тема гротів. Вражає те, як то все було організовано. І місточки оці з секретними замочками. Фантастика!
Дивак-Мархоцький? знаєш, по свому отому дивакувато-внутрішньому він мені чомусь нагадав маленького принца, мульт про якого недавно передивлялася з дитиною...
в путівниках неодноразово зустрічала інфо, що вони є чи найдовшими такими в Європі. Але навіть коли й не так. Вражають розмах і масштаб, вражає сама тема гротів. Вражає те, як то все було організовано. І місточки оці з секретними замочками. Фантастика!
Дивак-Мархоцький? знаєш, по свому отому дивакувато-внутрішньому він мені чомусь нагадав маленького принца, мульт про якого недавно передивлялася з дитиною...
січень 8, 2018 14:06
forever only Ternopil (січень 2018)
Чому саме цей напрямок?
Бо для нас цей регіон давно вже білою плямою, а витрачати на нього час влітку шкода, бо є #карпатозалежність.
Тому ось так: п'ять днів, більше тисячі км, багато нової інфо і знань. І нові геолокації в наших інстаграмах :)
Бо для нас цей регіон давно вже білою плямою, а витрачати на нього час влітку шкода, бо є #карпатозалежність.
Тому ось так: п'ять днів, більше тисячі км, багато нової інфо і знань. І нові геолокації в наших інстаграмах :)
грудень 25, 2017 20:06
Одного разу на Різдво ©
Цього року родина їжаків зустрічала Різдво далеко від дому й без подарунків одне одному. Але – і вони всі це знали – нинішнє святкування було найкращим подарунком для кожного з них.©
жовтень 23, 2017 08:42
Затоплена церква в Гусинцях (16.10.17.)
мій батько з переселенців і я з дитинства чула ці його, сповнені дитячої ностальгії, спогади про аул, рибу, яку навесні ловили руками, щорічні повеніз водою попід вікнами і човнами на вулицях, буряки розміром з голову і кицьку на підводі, разом з якою його малого перевезли в степ...
і найбільшою мрією всього його життя була повернутися туди, де народився. Але все, що він міг, кілька разів на рік стояти на березі Кременчуцького водосховища і вдивлятися в водну далечінь, вишукуючи те, що давно втратив назавжди...
і найбільшою мрією всього його життя була повернутися туди, де народився. Але все, що він міг, кілька разів на рік стояти на березі Кременчуцького водосховища і вдивлятися в водну далечінь, вишукуючи те, що давно втратив назавжди...
жовтень 14, 2017 23:13
Вилкове (липень 2017)
двічі в одну річку не війдеш, так...але іноді хочеться повертатися туди, де тобі було добре. Повертатися, зустрічати старих знайомих і відкривати нові місця. І знову ловити себе на тому відчутті річної давності, що тут і зараз ти щасливий.
І оці яблука в молодому саду на старовірському липованському острові, і це море з бакланами, і оцей пісок шовковий роблять твоє щастя по-вилківськи особливим...
І оці яблука в молодому саду на старовірському липованському острові, і це море з бакланами, і оцей пісок шовковий роблять твоє щастя по-вилківськи особливим...
липень 11, 2017 12:15
Поряд з хмарами...(червень 2017)
i тут в дорожнiх оповiдях, й просто в розмовах, ми не раз дiлилися тим, що затертi до дiрок ще з радянських часiв Яремчi/Ворохти, для нас то не Карпати. Точнiше, не нашi Карпати. Цi маршрути ми оминали, оминаємо й будемо оминати. Бо автентичний карпатський край в iнших мiсцях й серед iнших людей.
тому цього разу їдемо ще глибше й ще вище...
тому цього разу їдемо ще глибше й ще вище...
червень 11, 2017 09:52
мiсто контрастiв (Днiпро, червень 2017)
наш Дніпро - то старі двори і будинки з ліпниною, панорамна на Менорі, і Тора в синагозі...
наш Дніпро - то вдихати, відчувати, торкатися, ловити зайців в музеї живопису і плакати в міському парку...а ще то перший трамвай і "мамо, давай не будемо виходити на своїй зупинці"))
наш Дніпро - то вдихати, відчувати, торкатися, ловити зайців в музеї живопису і плакати в міському парку...а ще то перший трамвай і "мамо, давай не будемо виходити на своїй зупинці"))
березень 9, 2017 18:23
весняна порцiя натхнення (березень 2017)
третій рік поспіль (за раніше якось не пам'ятаю) березень нам дарує прекрасний початок місяця, який не хочеться просто так витрачати задарма. Хочеться залишати такi днi в емоцiях, спогадах i в часi, проведеному разом...
лютий 6, 2017 10:53
казка абсолютна... (05.02.17.)
Не хочу,- каже,- молока домашнього.
-Поїхали за зимовим?
-Поїхали ❄️❄️❄️
-Поїхали за зимовим?
-Поїхали ❄️❄️❄️
грудень 30, 2016 19:11
щоби більше ніколи не розлучатися... (Вилкове, серпень 2016)
в серпнi я обiцяла собi написати репортаж про цю подорож. Розказати, як спiлкувалися зi старовірами. Про пеліканів, яких поїхали шукати на пташиний острів. Про рибалок, які наче вівчарі на полонини, виїжджають в дельту Дунаю на все літо... Про дунайські коси, якими ми бродили між островами, і про воду температури гарнотеплого чаю... і про наш нульовий кілометр...
Що ж, поїхали)))
Що ж, поїхали)))
березень 11, 2016 19:06
У пошуках відповідей на деякі давні питання... (06.03.16.)
Вже по дорозі з Черкас на Чигирин, цікавлюся у Саші, що він знає про гайдамаків, Коліївщину, Холодний Яр і Холодноярську республіку. Чую очікувану відповідь і переконуюся, що ця поїздка ще, як мінімум, мотивує залатати величезні дірки в своїх знаннях з історії, і, як максимум, наблизить в пошуку відповідей на питання, якими задаємося не один десяток років...
січень 22, 2016 19:50
Коли кров кличе...(січень 2016)
Ми не любителі сидіти у вихідні вдома. А коли ці вихідні - тривалі різдвяні свята, то провести час з тими, кого любиш, при цьому отримуючи задоволення від дороги, наповнюючи буфер сприйняття новими враженнями, а фотоапарат - новими карточками - і є найкращий подарунок "під ялинку".
Й цего разу в нашому маршруті Волинь з її древнім Луцьким замком і Львівщина з її ідеальною Жовквою і смачним різдвяним Львовом...
Й цего разу в нашому маршруті Волинь з її древнім Луцьким замком і Львівщина з її ідеальною Жовквою і смачним різдвяним Львовом...
грудень 18, 2015 17:10
Шабо i бокал молодого вина...(11.08.15.)
коли починаєш бачити свiтло, в тебе, не знаю де, але десь вмикається режим об'ємного сприйняття. При цьому, твої "триде" окуляри - це твої очi.
але наскiльки ти щаслива, маючи такой дар, в повнiй мiрi розумiєш тiльки тодi, коли наступає сезон темемi...й тодi повертаєшся свої старi лiтнi спогади, i залипаєш на тому, без чого вже не можеш жити...
але наскiльки ти щаслива, маючи такой дар, в повнiй мiрi розумiєш тiльки тодi, коли наступає сезон темемi...й тодi повертаєшся свої старi лiтнi спогади, i залипаєш на тому, без чого вже не можеш жити...
липень 5, 2015 16:08
Форт, замки, гори, Місто...(червень 2015)
Я вже якось писала, що два роки тому ми з Сашею знайшли свій рай... знайшли і залишили в ньому по частці сердець, які тепер постійно запрошують назад...
Загалом, вся ця подорож і затівалася заради того, щоби знову повернутися туди, де колись ми відчували себе абсолютно щасливими...
Загалом, вся ця подорож і затівалася заради того, щоби знову повернутися туди, де колись ми відчували себе абсолютно щасливими...
червень 11, 2015 19:50
Про храм, що символізує модель світу, духовне єднання православних і ведичних культур...
вперше про православну церкву, побудовану в індуській традиції, я дізналася 5 років тому. І бажання поїхати до Пархомовку виношувалося всі ці 5 років...
не хочу, щоби "5 років" звучали пафосно, просто я вже давно звиклася з тим, що все, що відбувається в нашому житті, має відбуватися Вчасно. Тільки тоді ми зможемо оцінити його належним чином.
Тому, "5 років" це була просто необхідна пауза...
не хочу, щоби "5 років" звучали пафосно, просто я вже давно звиклася з тим, що все, що відбувається в нашому житті, має відбуватися Вчасно. Тільки тоді ми зможемо оцінити його належним чином.
Тому, "5 років" це була просто необхідна пауза...
червень 10, 2015 15:24
все, що ми хтіли знати про Буки, Шевченкове й не лише про них... (30.05.15.)
певно, варто почати з того, що ще в березні про цю подорож ми навіть й не думали. Мало того, її не планували й напочатку травня. В нас так буває)) й за цю спонтанність і легкість на підйом я як раз і люблю своїх постійних подорожників.
березень 24, 2015 13:17
"Гранд-каньйон" по-коростишевськи
Це,звісно, не Ісландія, але "Гранд-каньйон" майже в межах Києва теж нічого :)
березень 13, 2015 12:52
Замок на Миці, папірня і унікальний Музей ікон (Радомишль. 09.03.15.)
До цієї подорожі я думала, що замками меня вже навряд чи здивуєш. В приємному значенні цього слова. Але Радомишлянський зміг. Й на губах такий же післясмак,як і післе Чинадієвського Сент-Міклоша...
грудень 17, 2014 15:38
Букрин, Трахтимирів (04.10.14.)
По цему маршруту ми їздили не раз, й навесні, коли цвіли дикі груші, й восени, коли ці груші скидали свій золотий одяг...
и мені чомусь здається, що й ця подорож сюди не остання, тому як любимо ми ці місця: цей Дніпро, берегів якого не видно, це повітря, цей ліс і цю атмосферу...
атмосферу спокою і відчуженості...
и мені чомусь здається, що й ця подорож сюди не остання, тому як любимо ми ці місця: цей Дніпро, берегів якого не видно, це повітря, цей ліс і цю атмосферу...
атмосферу спокою і відчуженості...
грудень 15, 2014 15:44
Очікування... чуда, невідомого, але неодмінно прекрасного...
Це невелика фоторозповідь про те, без чого не обходився і не обходиться новорічне свято ...
і про тих, чиїми руками це чудо створюється ...
Фабрика Ялинкових Прикрас
Клавдієве
і про тих, чиїми руками це чудо створюється ...
Фабрика Ялинкових Прикрас
Клавдієве
січень 27, 2014 15:45
Щасливою людину робить шлях, а не мета ©
Цю поїздку ми почали планувати в жовтні минулого року. Хоча, "планувати", певно, голосно сказано. Але саме з напрямком і візами восени питання було вже вирішене.
Для когось з нашого екіпажу даний маршрут був не новий, для кось - навпаки, але в будь-якому випадку дорога гарантувала позитивні емоції. Масу позитивних емоцій.
Для когось з нашого екіпажу даний маршрут був не новий, для кось - навпаки, але в будь-якому випадку дорога гарантувала позитивні емоції. Масу позитивних емоцій.
серпень 10, 2013 20:25
Сині гори Карпат (червень 2013)
Робочі обставини травня склалися таким чином, що вже до середини червня загорілася червона лампочка бака фізичних і, як наслідок, душевних сил. Необхідне було термінове перезавантаження. А так як покататися по Карпатах поставили собі за мету ще взимку, то без питань і сумнівів намалювали маршрут, забронювали житло, заправили бак і вперед - на Захід.
жовтень 31, 2010 17:44
Шедевр, подарований династією графів Браницьких
Димка, немов шаль, огортала стовбури дерев, туман опускався на тихі води ставів, вітер грався різнокольоровим листям на гілках, ранкова роса переливалася і блищала на сонці, сонце ніжно гладило наші обличчя, повітря наповнював осінній запах опавшого листя ...
ось вона - цілковита осіння гармонія в одному з найкрасивіших парків України
ось вона - цілковита осіння гармонія в одному з найкрасивіших парків України
травень 13, 2010 18:28
експромт в Томашівку
тут немає звичних куполів, а ікони є сусідами з писаними яйцями і зображенням двоголового орла, вигадлива барокова ліплена стеля - з іконами, розписаними прямо на стінах, дуже невластиве оформлення ікон - з іншим твором мистецтва - викладеним мозаїкою різних кольорів мармуру підлоги...
червень 30, 2009 20:48
Прогулянка парками і палацами Чернігівщини
Завдяки старанням останньої з роду Скоропадських - Олені Отт-Скоропадській, ми можемо бачити парк в тому вигляді, в якому він є сьогодні... і не хочеться уявляти, яким він був 10 років тому...
"Я пріїжджаю в Україну, в Тростянець, як додому. Мені приємно й водночас сумно думати, що все зникло. Мені приємно думати, что це колись Було. Але сумно, що більш Нічого нема" (с)
"Я пріїжджаю в Україну, в Тростянець, як додому. Мені приємно й водночас сумно думати, що все зникло. Мені приємно думати, что це колись Було. Але сумно, що більш Нічого нема" (с)