Букрин, Трахтимирів (04.10.14.)

По цему маршруту ми їздили не раз, й навесні, коли цвіли дикі груші, й восени, коли ці груші скидали свій золотий одяг...
и мені чомусь здається, що й ця подорож сюди не остання, тому як любимо ми ці місця: цей Дніпро, берегів якого не видно, це повітря, цей ліс і цю атмосферу...
атмосферу спокою і відчуженості...

залишити всі турботи вдома й на краю цивілізації послухати осінь...

про Букрин і його трагедію я вже писала, але бути там й не вшанувати пам'ять загиблих неможна...

про Трахтимирів теж повторюватися не буду.
Про козацьку фортецю, кладовище, місця енергетичних розломів інформації достатньо і в мене в блозі, і на теренах інету.

Цего разу просто осінні карточки.
Карточки про повітря, раздолля, світлло, небо, і бабине літо...