Земля обітована або 7 днів в Ізраїлі (фоторозповідь) ЧАСТИНА II

продовження

 

Ясно-зрозуміло, в НАЗАРЕТІ для туристів перша пам'ятка - Храм Благовіщення

І, прийшовши, поселився в місті, на ім'я Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Він Назарянин буде званий

(Матв.2:23)

 Назарет в ті часи являв собою маленьке містечко, розташоване в трьох днях шляху від Єрусалиму. Місто розташувалося на схилі гори

і налічує близько трьох тисячоліть.
Назарет придбав всесвітню славу насамперед як місто, в якому відбулося Благовіщення. Як місто, в якому спочатку проживало Святе сімейство і куди воно повернулося після перебування в Єгипті. Як місто, в якому пройшло дитинство, отроцтво, юність Ісуса Христа до його проповідницької діяльності.
За назвою міста Ісус Христос був відомий як пророк з Назарета

"...В шостий місяць був посланий Янгол Гавриїл від Бога в місто Галілейське, зване Назарет, до діви, що заручена з мужем, на ім'я Йосиф, з дому Давидового, а ім'я діві Марія. Ангел, зайшовши до Неї, сказав: Радій, Благодатна! Господь з Тобою; Ти благословенна між жінками. Вона ж, побачивши його, зніяковіла від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав до неї: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога; і ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус..." (Лука 1.26-30)

Тут жили батьки Марії
На передньому фасаді храму і на гроті Благовіщення нанесено надпис: "VERBUM CARO FACTUM EST" (ТУТ СЛОВО СТАЛО ПЛОТТЮ)

Купол зроблений у вигляді лілії. Він є єдиним природнім джерелом світла в храмі

Храм будувався на пожертвування католицьких громад усього світу. Всередині прикрашений чудовими мозаїками, творами мистецтва і керамічними барельєфами

зверніть увагу на рукава

Озирнувшись, помітила ось такий символ - дві руки. Існує така легенда, що Франциску Ассизькому сказав голос з неба: "Продай всі свої речі, візьми гроші і йди в одне місце і зарий (вклади) всі свої гроші в цю землю..." (цитата не дослівно, звичайно). Франциск так і зробив, тільки не зрозумів, в яку йому землю йти треба, і тоді з'явилася перед ним рука, яка взяла його і повела...

А це вже церква над будинком плотницкої Іосифа

"Повернення Святого сімейства"

Різдво Ісуса Христа було так: по зарученню Матері Його Марії з Йосипом, перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж Її, будучи праведним і не бажаючи оголосити Її, хотів тайкома відпустити Її. Але коли він подумав - ось ангел Господній з'явився йому уві сні і сказав: Йосипе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого; народить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус; бо Він спасе людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане від Господа пророком, який говорить: "Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл, що значить: з нами Бог". Вставши від сну, Йосиф зробив, як звелів йому Янгол Господній, і прийняв він дружину свою, і не знав Її, як нарешті Вона народила Сина Свого первістка, і він нарік Йому ймення Ісус " (Лука 1.48-33)

На пути из Назарета
Встретил я святую деву.
Каменистая синела
Самария вкруг меня,
Каменистая долина
С юга шла - а по долине
Семенил ушастый ослик
Меж посевов ячменя.

Тот, кто гнал его, был в пыльном
И заплатанном кунбазе,
Стар, с блестящими глазами,
Сизо-черен и курчав.
Он, босой и легконогий,
За хвостом его поджатым
Гнался с палкою, виляя
От колючек сорных трав.
А на нем, на этом дробном,
Убегавшем мелкой рысью
Сером ослике, сидела

Мать с ребенком на руках:
Как спокойно поднялися
Аравийские ресницы
Над глубоким теплым мраком,
Что сиял в ее очах!.
..
И.Бунин

Кажуть, що через сотні літ після Марії, Бунін таки зустів дівчину, дуже схожу на Богородицю...

ВІФЛЕЄМ - батьківщина Христа. 

Згідно з біблійним переказом, при дорозі біля Віфлеєму похована друга дружина Якова - Рахіль, матір Йосипа і Веніаміна. Цар Давид був родом з Віфлеєму і тут же був помазаний на царство. Мати римського імператора Костянтина Олена спорудила над гротом, де народився Ісус, церкву Різдва.

Те, що побачила шляхом до Храму, вразило. По-перше, воно в корені відрізнялося від тих картинок, які блимали перед очима протягом попередніх кількох днів, по-друге, з'явилося відчуття, що за допомогою машини часу повернулася назад років так на 50...

це місцевий маршрутний транспорт

таксі виключно жовтого кольору. Марку машины ідентифікувати не змогла

баришні тільки в довгих сукнях і з покритими головами

напрвляюсь в сторону храма і печери Різдва Христова. Храм славиться не лише тим, що він побудований на місці народження Спасителя світу, а й давниною своїх основних споруд.
Мозаїка, що збереглася ще з часів Олени

древня базиліка в своєму загальному і основному вигляді і є теперішня будівля, звісно, з тими змінами і, так би мовити, зморшками, які покладені на неї часом та історією

Увійти в Храм можна тільки зігнувшись, через невеликий вхід, зменшений хрестоносцями з метоюх безпеки (щоби вершник на коні не зміг заскочити...)

в храмі знаходиться єдина в своєму роді ікона Богородиці, що посміхається

не знала, що Марію з Назарету першим малював Лука. Малював з натури

сходами спускаємось до печери

віфлеємська зірка 

ясельна площа

земля біля Храму і сам Храм належать ордену францисканців. Свого часу хтось розумний зрозумів, що те, що приходить з мечем, так само мечем і відвойовується, тому свята земля потихеньку почала скуповуватися. На даний момент францисканці володіють левовою часткою земель, на яких знаходяться християнські святині


В этот город идут налегке, 
Помня только про имя и племя, 
Этот город стоит на реке, 
А река называется Время.
(Д.Кимельфельд)

 

ІЄРУСАЛИМ...одне из найстаріших міст на землі. Налічує 5-тисячолітню історію. Пережило 40 завоювань і 17 руйнувань

Місто оточене могутньою стіною. Східні ворота, звані Золотими - замуровані. Зробив це мамлюкський султан Салах ед-Дін.

За переказами всих релігій, вони вічиняться при вході в місто Месії

Стін було три, і та, яку бачу нині - Оттоманського періоду. Вона побудована за турецького султана Сулеймана Пишного (дружиною якому була Роксолана) 

і дорогою до Храму Гроба Господнього...

Храм ніяк не охороняється. Солдати самі прийшли на екскурсію

Голгофа

плита рожево-жовтого мармуру, що прикриває собою Камінь помазання, на який Йосип і Никодим поклали тіло Христа після зняття його з хреста, обгорнули його чистою плащаницею (яка Туринська) і умастили пахощами (миром). Потім звідси віднесли його і поклали до труни

Над Каменем помазання балдахін і жевріють вісім матових лампад, по числу представлених у Храмі християнських віросповідань: католиків, греків (православних), вірмен, маронітів, коптів, сирійців, ефіопів і грузин.

Лампади укриті в особливих ліхтарях, щоб їх не задув вітер з розчинених дверей

Гробниця Гробу Господнього знаходиться в ротонді, утвореною системою колон. У центрі ротонди, як у своєрідному храмі, знаходиться Меморіальна Гробниця Ісуса (побудована греками у 18 столітті). Знаходиться над скелею, в якій, по сусідству з Голгофою, була зроблена гробниця, похоронна печера для труни

 

з купола в суботу напередодні Великодня виходить промінь і... життя продовжується

цей благодатний вогонь горить при вході в ротонду. З його допомогою обпалюють свічки. Він не пече шкіру. І це правда...

фото сходження благодатного вогню звідси

"А це пуп Землі", - каже мій гід...

біля Західної Стіни, що оточувала колись іудейський Храм, дуже давно був райський сад - Ган Еден - а в ньому Адам і Єва. Пізніше Соломон (син Давида) звів тут храм. Від нього не збереглося нічого, окрім легенд. Але фактом залишається його руйнування, що сталося в 586 р. до н.е. "Автор" його увійшов в історію під ім'ям Навуходоносор. Потім був другий храм. Скромний, навіть убогий. Потім третій... побудований Іродом. У 70-му році н.е. Храм спіткала доля Першого: він був зруйнований Римом. Шматок Західної Стіни, що оточувала Храм, зберігся і він-то і названий Стіною Плачу

а ще Стіну називають так тому, бо молитва біля неї часом звучить, як плач...

Олійна або Єлеонська гора розташована в східній частині Єрусалиму, за Кедронскою долиною. З її вершини, з висоти близько 100 метрів, відкривається захоплююча панорма Старого міста, юдейських гір до самого Мертвого моря і гори Моав на сході. Гору шанують і євреї, і християни. Тут поховані пророки Огій, Захарій і Малахія.

Це місце пов'язане з найважливішими моментами життя Ісуса Христа. Тут Він, через 40 днів після розп'яття, вознісся на небо, передбачив руйнування Єрусалиму і повчав своїх учнів. Він часто приходив сюди для молитов, і ночував під деревами або в печерах, коли залишатися в Єрусалимі було небезпечно. Тут він їв паску зі своїми апостолами, тут його зрадив Іуда. Звідси почався його скорботний шлях...

на одній з вершин гори (їх 3) розташоване стародавнє єврейське кладовище, бути похованим на якому вважається великою честю. Святість кладовища визначається його безпосередньою близькістю до долини Кидрон. У Книзі пророка Захарії сказано, що в кінці днів Месія зійде на Олійну гору і звідти, по звуку труби Ієхезкель, почнеться воскресіння мертвих (ср. Ієз.37)

Поховання тут почалося ще в епоху Першого храму, про що свідчать багато катакомб між і під будинками арабського кварталу. В епоху Другого храму цвинтар зрушив на північ, покриваючи схили Олійної гори

Тут же, згідно з переказами відомими з IV століття, після своєї смерті була похована Богородиця "де були поховання її батьків Іоакима і Анни і чоловіка Йосипа"

 

На Олійній горі знаходиться і Гефсиманський сад:

Сюди, в сад Гефсиманський пішов Він та учні Його після Таємної вечері і молився тут про віддалення від Себе чаші страждань: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обмине ця чаша Мене проте, не як Я хочу, а як Ти (Мф 26:39)

в якому й до нашого часу збереглося кілька древніх олив

тут Ісус молився і просив про віддалення від себе чаші страждань, і тут споруджений Храм Всіх Релігій (Церква Агонії)

й перед вильотом заїхала до ЯФФО 
одне з найдавніших міст світу, перша письмова згадка про яке зустрічається в хроніках фараона Тутмоса III, де повідомляється про взяття Яффо в XV столітті до н.е. Назва міста пов'язана нібито з ім'ям одного з синів Ноя - Яфета, який побудував тут порт після Вселенського потопу.

 

Яффо належав єгиптянам, филистимлянам, євреям, персам, фінікійцям, римлянам, грекам - і кожен народ залишив свій слід в історії міста. З цим місцем пов'язано безліч легенд і переказів. Біблійна традиція стверджує, що за царя Соломона через найдавніший в світі порт Яффо сплавлялися ліванські кедри для будівництва Першого храму. Звідси відплив пророк Йона, якого під час бурі проковтнув величезний кит, і який через три дні виплюнув його назад на берег Яффо. Грецькі міфи розповідають, що саме тут була прикута до скелі прекрасна Андромеда. Згідно з християнськими творами, саме в Яффо знаходився в ув'язненні святий Петро - в домі Симона-кожум'яки і саме тут він вилікував Тавіфу

хлопчик, який показував місто, мабуть, розповідав ще дуже багато цікавого. Вже не чула...

Ну ось, власне, і все.

Трансфер в Бен-Гуріон, паспортний контроль, знову огляд, пару годин очікування, три з копійками години перельоту і вдома.

У Борисполі ще намагалися просвітити речі, але коли чули, що рейс з Тель-Авіва, мило пропускали вперед.

 

(Дуже хочеться вірити, що я все-таки зможу повернутися в Ізраїль і ще раз пройтися цією древньою землею, ще раз відчути шкірою вічність і увібрати в душу цю, притаманну лише Святій землі, енергетику... а потім - Йорданія...)

 

таки, сподіваюся, що повернуся...