наташа

поки всі чекали на золоту осінь, ми з Наташею писали свою розповiдь... про тривогу й надію, надзвичайну жiночу чуттєвiсть, про велику всепоглинаючу Любов до того, на кого чекаєш, про той Погляд, який виділяє жiнку при надії серед всих iнших... про Щастя...щастя носити пiд серцем... i, звісно, ж про осiнь. їх особливу золоту осiнь...