Ті, хто на прощання, відриваючи, дарують тобі свiй гудзик або платок, знімаючи зі своєї руки. І поки ви обiймаєтеся, квiтневий вітер студить краплі на щоках, і твоя посмішка тремтить в незручному очікуванні. Маленькі дурості, нескінченні спогади й так багато розказаного пошепки...